«Арсеній Яценюк лякає усіх навколо чим раз дужче вже кілька років! Образ сміхітливого псевдомілітариста від «Фронту Змін» лякав до реготу усіх перехожих з бігбордів на вулицях! А ще, будучи головою ВР, він мов ображена дитинка, прибіг до Ющенка скаржитися на «Кобру» (один із старшин якої показав дяді Арсенію пальчика) і так вони разом налякали водіїв, що аж ДАІ розбіглося… Потім він лякав Тимошенко судом й ув’язненням за газові угоди з РФ на виборах 2010 року, а Януковича політичною пенсією. Проте після перемоги на виборах останнього чи не перший побіг до нього ніби-то на перемовини про посаду прем’єра! Янукович злякався грізного Яценюка і не взяв політичного жебрачка до уряду.
Так, так! Арсеній Петрович дуже принциповий і грізний! Пішов на вибори із «Фронтом Змін», а дійшов до виборів вже з «Батьківщиною». Кинув, просто кинув, тих, хто йшов з ним до змін у Фронтовій дорозі. Звісно ж, не за для себе, задля демократії… А ще грозився він, що не братиме участь у виборах, якщо Юлю не випустять, потім – що складе мандат (і не один), якщо Юлю не випустять. Біднесенький, він же-ж не знав, що її не випустять… Чи не так? Тому й завжди казав, що вона має бути першим номером, проте нічого не поробиш… Мусів очолити ОО (ні ОО – це не політична вбиральня, чергу до якої очолив А.П.Я., то – Об’єднана опозиція, раніше, аби Риги не дізналися хто у ній – вона була заКОДована).
А потім пішло-поїхало… Мовний майдан! Прибіг Арсеній кинув промову про революційну ситуацію і… зник. Та то нічого, зате Азаров з переляку азіровкою забельмекав (раптом Арсеній Петрович ще потужніший клич кличне, то й Кабмін завалиться).
Так, Арсеній Петрович чесний і принциповий! Він казав, що списки «Батьківщини» будуть чистими – так і є, чисті, а те, що тушковані, то – нічого. А те, що тушок сам Яценюк у списки ці лобіював – теж нічого. Він же ж сказав, що бере політичну відповідальність на себе? Сказав! Ну й усе… Сказав та й усе… А відповідальнсть? А політична? А відставка добровільна з партійної посади? А депутатство покласти за відповідальність? Ви що, справа не в євростандартах політичної культури та правил, справа у принципі! От не буду і що з того! Без мене держава впаде, ОО розвалиться, я ж бо – майбутній рятівник державності і демократії, я – Яценюк!
А уявіть, як тремтіли ці боягузи з ПР, коли Яценюк оголошував революцію за революцією й у його потужній уяві (не розумі чи аналітичній службі, які задіяні, очевидно, до цих планів не були), коли у його замріяній уяві Україна мала вставати, ще раз вставати, і ще, і ще… Все, він кінчив. Не встала.
А тут – нові випробування і звитяги, виклики підступних тиранів. Вони усіх садять, а його – ні! Так, бо він чесний. Але ж, то просто підступ – усіх чесних хоча б переслідують, а його – ні! То явно їхній підступний план! І знов напасть – ЄС серед вимог до асоціації включила звільнення Юлі. Якої Юлі? Тої, пам’ятаєте, що мала бути першою (перед Ним) у списках… “А як же-ж Я?!”, певно промайнуло у свідомості Лідера ОО. Проте заради європейських цінностей можна й потеревеняти. Ні – грізно пригрозити гнилій владі, що їй кінець. Язиком чесати, то ж не на майдані у наметах мерзнути, а в телевізорі теревеняти – не з доби у добу вдень і вночі робити вирвані роки Регіонам! А провал з Асоціацією – на Ригів спишемо, та й Юлька не вийде (це не говоримо, про це лише думаємо… ні – мріємо)! І Я – Лідер ОО, майбутній Президент, страшний і не смішний А.П.Я. – знов перший серед других, європеєць серед неєвропейців, вівчар серед отари!
І ось шанс! Взагалі незнаю, як Янукович не побоявся повертатися в Україну після таємничої зустрічі з Путіним! Йому ж сам Яценюк сказав: «Це імпічмент!». Сміливо, голосно, прямо у вічі (ну, майже у вічі). Все, тепер Янику точно гаплик! Яценюк слів на вітер не кидає, просто так язиком не ляпає! Він все зважив, він більше не буде кроликом із перервами на передиху, він вже не буде грізним блазнем з роздутими щічками! Його аналітики все прорахували, все знають як зробити і, головне, зро—блять той імпічмент! Цього разу голосного пуку вже не буде! Яценюк вже почав імпічмувати… Ось-ось… Як завжди. Бла-бла-бла, ля-ля-ля…
До речі, а де КОД загубився? Тю, тож був опір диктатурі, а тепер – нема, бо Яценюк та ОО диктатора вже імпі—чпокнули, Ригів розігнали по норах, а на вулиці зимно – не повистьобуєшся, а народ не вірить – не підпишеться за А.П.Я. (генія ОО).
Тож, як і завжди, Арсеній Петрович усіх побиває суворим (трошки кумедним) обличчям та грізною риторикою. Сам собі вірить, ПР і Яник роблять вигляд, що майже бояться. І усі задоволені. Крім народу, якому вже не сміху і не до страху, але й лідери ОО (й особисто А.П.Я.), йому вже давно до самої голої сраки. Потяг ОО зупиняється для здачі на металолом мов стара заїзджена тарадайка.
Настав час на зміни! І не лише влади, але й так званої опозиції!»