Леонід Чупрій
В Афганістані нарешті сформований новий уряд талібану, головним завданням якого є стабілізація політичної ситуації в країні і налагодження відносин з іншими країнами. В першу чергу потрібно забезпечити стабілізацію економіки, що буде зробити не так легко, оскільки раніше значна фінансова допомога надавалася від США і інших західних країн, сьогодні ж вони не зацікавлені у співпраці з урядом талібів, оскільки деякі з урядовців навіть входять в санкційні списки, а це значить що ніяка допомога їм не може надаватися. І це певна дилема для західних країн, оскільки у них є певні моральні зобов’язання перед населення Афганістану, яке практично двадцять років отримувало допомогу від США, а сьогодні їх залишили напризволяще. Нещодавно в Кабулі побували представники ООН, які заявили про те, що потрібно місцевому населенню надавати гуманітарну допомогу, але як це робити щоб представники талібану цю допомогу не привласнили, поки що вирішують. Тому чинний уряд вже проводить переговори з Пакистаном, який готовий допомогти талібам, звичайно не забуваючи про власні інтереси. Певні перемовини проводяться з Китаєм, який також хоче посилювати свій вплив у цьому регіоні, з Росією, яка також має тут свої геополітичні інтереси. Щодо США то посилення позицій талібів – це їхня геополітична поразка. Виведення американських військ відбувається саме напередодні 20-річчя терористичного акту в Нью-Йорку, у відповідь на який американці і ввели війська в Афганістан. І хоча Усама Бін Ладен і був знищений, Алькаїда значно послаблена, але остаточно тероризм США не змогли подолати і демократію в Афганістані також не змогли розбудувати, оскільки ця країна живе за іншими традиціями і правилами і тут дуже сильний ісламський фундаменталізм. І якщо в містах Афганістану ще якісь демократичні традиції приживалися, то в провінціях переважав патріархальний устрій, згідно з яким жінка завжди повинна була підкорятися чоловікові і займатися тільки домашніми справами. Головне її завдання – це народжувати і виховувати дітей. І якщо ще в серпні таліби говорили, що вони будь деякі права надавати жінкам, то вже у вересні заявили, що ті не мають права займатися ніякими публічними справами, не можуть займати ніякі посади, вони повинні ходити тільки в нікабі і перейматися переважно сімейними справами.
Щодо складу самого уряду то до нього переважно входять представники пуштунських племен, які в свою чергу поділяються на дві гілки – дуррані і гілзаї. В уряді нині перебувають представники дуррані, здебільшого вихідці насамперед з Кандагару, оскільки саме цей регіон є ключовим для талібану. Слід зазначити що до уряду ввійшли також два таджики і один узбек, щоб якось заспокоїти ці етнічні меншини і не викликати їхній спротив проти талібів. Але цей уряд аж ніяк не можна назвати інклюзивним, про що говорили очільники талібану ще в середині серпня, акцентуючи увагу на тому, що вони запрошують навіть представників попереднього уряду. Так певні перемовини велися з такими попередніми урядовцями як Хамід Карзай, Абдула Абдула, але остаточних домовленостей так і не було досягнуто. Хоча більш за все нинішній уряд буде тимчасовим і через деякий час сформують постійний уряд у якій увійдуть деякі попередні високопосадовці і представники інших племен та етнічних груп, оскільки Афганістан племінно-кланова країна і якщо інтереси певних племен не будуть хоча б частково задовольнятися то це приведе до громадянської війни. Тому ситуація в Афганістані хоча й нормалізується, але ще далека від стабільності, оскільки нинішньому уряду потрібну буде запустити економіку і забезпечити хоча б мінімальний матеріальний добробут населення.
