Павло Гай-Нижник
Опубліковано: Герої Небесної Сотні: події, що змінили історію // Факти ICTV. Офіційний сайт. – 2019. – 18 лютого [Електронний ресурс] Режим доступу: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190218-geroyi-nebesnoyi-sotni-podiyi-shho-zminyly-istoriyu/
П’ять років тому 18-го лютого на Майдані Незалежності почались розстріли активістів. Факти ICTV згадують події того періоду та розповідають, як це вплинуло на Україну.
День Героїв Небесної Сотні відзначають 20-го лютого. Пік Революції Гідності 18-20 лютого назавжди змінив хід історії України.
Сьогодні в центрі Києва вирує життя. Хрещатик традиційно застряг у заторах. Водії нервово сигналять один одному. Трохи далі Інститутська кишить людьми, які поспішають на роботу. Важко повірити, що п’ять років тому тут палав вогонь Революції.
П’ять років тому з 18 по 21 лютого на вулицях Києва загинуло 84 особи. Пізніше стане відомо про загибель 107 активістів за весь час Майдану. Їх охрестять Героями Небесної Сотні та посмертно нагородять званням Героя України. На їх честь назвуть алею, де відбувались заворушення.
В ці дні на Майдані Незалежності згорить Будинок профспілок, де базувався штаб протестувальників. В ці дні також повністю зупиниться рух метро.
Як це було?
Події тих днів стали точкою неповернення для України.
18 лютого протестувальники почули перші постріли. Того дня у Верховній Раді мали розглянути зміни до Конституції, які обмежували б права президента. Однак канцелярія ВРУ не реєструвала законопроект.
Зранку колона майданівців рушила до Верховної Ради на вулиці Грушевській.
– Це був безвідповідальний крок, знаючи, який рівень напруги вже тоді відбувся, – згадує перебіг подій історик Павло Гай-Нижник, який в ці дні перебував на Майдані.
Вони озброїлись камінням та петардами. По той бік їх зустрічали силовики із світошумовими гранатами та зброєю. Ситуація загострилась. Тоді почали з’являтись повідомлення про перших загиблих.
– Підрозділи Беркуту в столиці були збільшені до 30 тисяч осіб. Про це знали керівники Майдану і все одно повели людей. Тоді загинули перші 8 осіб і понад 1000 було поранено, – розповідає історик.
Він додає, що ця хода свідчить, що з обох боків “політики розіграли людей в карти заради приватних політичних інтересів”.
Ввечері, близько 20:00, було оголошено “антитерористичну операцію”. На вулицях з’явились БТРи, що розчищали дорогу озброєним правоохоронцям. Мітингарів витісняли з Майдану.
Вночі, під час сутичок, сталась пожежа в Будинку профспілок, який палав близько доби. Досі невідомо, хто зі сторін конфлікту вчинив підпал. Загалом в той день загинуло більше 20 осіб.
– Єдність народу була шаленою. Зрештою, коли розвіялась ніч, почали шукати один-одного і свої групи. Але ніхто не поділяв людей, неважливо було, хто з якої організації, – згадує Павло Гай-Нижник.
Та найкривавішим став четвер 20-го лютого. Тоді від куль загинуло 48 осіб.
В той день мітингарі перейшли у наступ. Їм поступово вдалось зайняти приміщення міністерства Агрополітики, Жовтневого палацу та Українського дому.
– Це практично була локальна громадянська війна у столиці України. Рубікон, який визначив подальшу долю України, було перетнуто. Цю владу треба було повалити. І вже ніхто не міг розвернути події назад. Вже ніхто б і не посмів зупинити людей.
Подальші події стали вирішальними. Активісти потроху витісняли силовиків з Майдану. Та на вулиці Інститутській спецпризначенці Чорної роти Беркуту, сховавшись за барикади, відкрили вогонь по протестувальниках.
Деякі встигли озброїтись мисливськими рушницями. Так, вогонь вели з обох боків. Однак, вбиті активісти були беззбройними.
– Відчуття страху було присутнє тільки на передишках. Коли починали протистояння, відчували те, що відчувають люди на війні – почуття самозбереження притупляється, – згадує Гай-Нижник.
У ніч на 22 лютого Віктор Янукович втік з країни. Його режим офіційно повалено. Та вже за кілька днів стане відомо про анексію Криму та про початок війни на сході України.
Урок тих років надзвичайно важливий напередодні виборів, наголошує Павло Гай-Нижник. Сьогодні вкрай важливо не допустити фальсифікації на виборах і не дати владі “переступити через людей”.
– В Україні зараз багато вільної зброї, багато людей, які вже пройшли війну. Досвід Майдану позначиться на тому, що не буде більше прогулянок і пісень. Це накладає на владу більшу відповідальність за їх дії проти протестних акцій народу. Це урок з минулого, який транслюється нам на сьогодення.
Через п’ять років після протистоянь, ми згадуємо тих, хто тоді віддав своє життя, захищаючи ідеали демократії. Вони змінили хід подій і увійшли в історію героями.
Факти ICTV висловлюють співчуття сім’ям та друзям загиблих.
Лілія Ященко
