Олег Побережний
ПРОБЛЕМА:
В сучасному світі використовується приблизно 350 варіантів виборчих систем, так і не було знайдено найдосконалішу та найефективнішу, яку можна було б застосувати в будь-якій державі.
Нам потрібна така система, яка б змогла мінімізувати спотворення волевиявлення громадян.
По суті, постала проблема порятунку парламенту і парламентаризму. Сьогодні вже важко назвати виборчу систему, яка могла б бути оптимальною для вирішення названої проблеми. При налагодженій системі фальшування результатів виборів, залежності адмінсудів від влади президентської та інших суб’єктів влади, будь-яка система дасть той же результат.
НАМ ПРОПОНУЮТЬ:
Партії як і раніше висуватимуть список кандидатів у загальнодержавному багатомандатному окрузі, але голосування за висунутих партією кандидатів відбуватиметься у так званих регіональних виборчих округах, які також будуть багатомандатними (територіально округи співпадатимуть з межами адміністративно-територіальних одиниць і матимуть від 5 до 12 мандатів залежно від кількості виборців, відповідно й партійні списки в цих округах складатимуться з кількох кандидатів). Виборці голосуватимуть за регіональний партійний список загалом та окремого представника цього списку. Автори законопроектів вважають, що таким чином виборці начебто зможуть впливати на розподіл мандатів не лише між партіями, але й між кандидатами, які представляють одну політичну силу, оскільки матимуть шанс обирати поміж кількох кандидатів однієї партії того, кому довіряють найбільше. Прихильники цієї моделі стверджують, що її втілення у життя зробить виборчий процес більш прозорим, а політику більш відкритою.
НАСПРАВДІ:
По-перше, виборчий процес незрівнянно ускладниться: виборчим комісіям доведеться рахувати не лише кількість голосів, відданих за ту чи іншу партію або кандидата, але й вираховувати виборчі квоти, робити рейтинг кандидатів кожної партії, визначати кількість мандатів, отриманих партіями у загальнодержавному окрузі та відповідно у регіональних округах, розподіляти “бонусні” мандати тощо. Між тим, кожному політтехнологу відомо: чим складніше система голосування, підрахунку голосів та підведення результатів, тим більше є можливостей для маніпуляцій та фальсифікацій.
По-друге, вплив виборців на розподіл мандатів всередині партій буде ілюзорним, оскільки громадськість не матиме жодного впливу на формування ані загальнодержавного списку, ані відповідних регіональних списків.
Більше того, запропоновані законопроекти навіть зберігають так звані “прохідні місця”, адже перша п‘ятірка партій, які долають двовідсотковий прохідний бар‘єр гарантовано отримає депутатські мандати.
Але головне це те, що членами політичних партій є не більше 5% населення України. Тому порушується конституційна норма громадян на право вибору.
ЩО ПОТРІБНО:
Згідно із так званим Законом Дюверже, мажоритарна система веде до формування двопартійної системи, пропорційна – до багатопартійної, а змішана стимулює встановлення багатопартійної системи коаліційного типу.
Найвдалішою видається змішана система виборів.
Тому:
–необхідно децентралізувати виборчу систему, сформувавши виборчі округи в регіонах.
–на основі такої системи голосування ввести відкриті (регіональні) списки
–самовисування
РОЗПОЧАТИ З:
– введення електронної системи голосування, картками з величезним набором захисту. (зекономить мільярди грошей (витрати тільки при впровадженні системи), але, головне, – воля виборців буде реально врахована, захищена від фальсифікацій.)
– внести зміни в Закон про статус депутата – можливість відкликання та зняття недоторканності
– законодавчо обмежити право обиратися народним депутатом більше ніж двічі поспіль.
– скасувати, або зменшити прохідний бар‘єр, що дасть змогу увійти до парламенту хоча кільком новим політичним силам.
Все це закріпити у ВИБОРЧОМУ КОДЕКСІ (роботу зі створення на 95% виконано)
