Дмитро Нагорний
З 10 лютого по 5 березня в столиці Ірану Тегерані має відбутися світовий спортивний чемпіонат. Що відбувається напередодні змагання в ізольованій країні? Про це ексклюзив «Булаві» від Дмитра Нагорного
Років 15 назад у Москві на бенкеті, після чудового картярського турніру, з дивовижною назвою – «Умней Россия», організатори запропонували нам, учасникам цього свята відповісти на анкету і розставити за своїм уподобанням джентльменський набір чоловіка. У переліку було – горілка, гроші, кар’єра, жінки, шахи, футбол, карти, цигарки, слава, друзі.
Пригадую, що у нас з головним тодішнім «кукловодом» Росії Віктором Шендеровичем співпало абсолютно все і лише у одного Кірсана Ілюмжінова, на той час двічі президента ФІДЕ і Калмикії, на першому місті стояли гроші, а на останньому жінки. Можливо, саме й тому так рідко проводяться жіночі чемпіонати та турніри, і з набагато меншими призами та винагородами ніж у чоловіків. А грають гросмейстериці та майстрині не в елітних Нью-Йорку, Києві чи Парижі, а здебільшого, як би це делікатніше – далеко не в самих крутих містах світу – російській глибинці – Краснотурьїнську, Елісті, Ханти-Мансійську…
В Багдаді все спокійно, а в Тегерані ні.
Зараз до цього переліку приєднається столиця Ірану – Тегеран, який у лютому-березні прийматиме жіночий чемпіонат світу. Цікаво, що ця країна ізольована від світового спортивного життя і там взагалі не відбуваються подібні змагання такого рівня. Але прийняти у себе найсильніших шахісток світу не виявила бажання жодна інша країна світу. Чому – безумовно негативний вплив має скандальна постать президента гри мудрих Кірсана Ілюмжінова, на якого в США заведено карну справу. Там стверджують, що мільярдні статки «бідного калмика» мають злочинне походження. Серед його бізнес партнерів згадуються імена Саддама Хусейна, Слободана Мілошевича, Муаммара Каддафі…
Дивно, але не зважаючи на все це, минулого разу Кірсану Ілюмжінову вдалося «розвести» на мільйони наш Львів, щоб організувати матч за шахову корону. Навіть президент країни очолив Оргкомітет. Звісно, що якби українські чиновники не крали – тоді це була б блискуча реклама чудовій грі та нашої західної столиці, красеня міста Лева. А так, львівська влада, схоже для свого піару вирішила взяти бюджетні кошти з тих, що йшли на нове звалище для сміття…
Проте, вже зараз багато з шістдесяти чотирьох шахісток, котрі братимуть участь у чемпіонаті світу, обурені примусовим вдяганням на себе традиційного хіджабу під час свого перебування у мусульманському Тегерані. За законом цієї країни, кожна особа жіночої статі, знаходячись в Ірані, має носити хіджаб. Але майбутні учасниці турніру вбачають у цьому пункті дискримінацією за гендерною та релігійною приналежністю. Організатори наполягають щоб шахістки грали не тільки в хустках чи хіджабах, а й у максимально закритому одязі. Такий собі дрес-код для модниць і тих хто полюбляє міні-спідниці з декольте. А також ніяких спортивних костюмів на спортивному змаганні…
Чемпіонки бойкотують першість світу
Першою заявила про бойкот світової першості чемпіонка США Нані Барнс, більш відома, як Пакідзе з Грузії, яка заявила: «У першу чергу мова йде про безпеку. Ніякої офіційної інформації про це ми не почули, а Держдепартамент США не радить американкам їхати до Ірану. Цього вже достатньо, щоб відчувати себе некомфортно в країні, яка живе за законами шаріату, де свідчення жінки в суді мало чого варті. Обов’язковий одяг під час партії можна назвати меншим з проблем, хоча, безумовно, було б незручно в ньому грати. Але якщо скласти все разом, я просто не бачу, як би я могла зважитися на таку подорож».
Американку миттєво підтримала чемпіонка Еквадору Карла Ередія. Потім лідер збірної США Ірина Краш, бувша українка, яка давно змінила ізмаїльський Дунай на нью-йоркський Гудзон. Цікаво, що тоді, років 17 назад, чемпіонка світу угорка Жужа Полгар так довго не захищала свій титул королеви, що встигла вийти заміж, народити сина й доньку і також змінити Дунай на Гудзон, переїхавши з Будапешту до найбільшого міста США…
А згодом був зірковий бенефіс відмовлень від участі в іранському чемпіонаті – Хоу Іфань Олімпійська і діюча світова чемпіонка з Китаю, наша екс-чемпіонка планети Марічка Музичук, індуска Хампі Конеру,віце-чемпіонка світу в недалекому минулому, олімпійські чемпіонки росіянка Аліса Галлямова, яка колись після заміжжя переїхала з Казані до Львова, грала за Україну і мала прізвище свого зіркового чоловіка – Іванчук. А також колишня росіянка, теперішня француженка Тетяна Косінцева. А разом з ними австралійка Емма Гуо, єгиптянка Вафа Шрук і аргентинка Кароліна Лухан. Напевно, якби ще треба було носити паранджу, нікаб і чадру, відмовниць було б набагато більше…
Чи можна в чужий монастир зі своїм уставом
Ще одна шахова королева у минулому, відома своїми яскравими, майже пікантними фото поза шахівницею, лідер збірної Росії Олександра Костенюк, дала згоду на участь у чемпіонаті, але свою позицію висловила: «На мій погляд, акцент тут слід зробити на тому, що мова йде не просто про якийсь рядовий турнір, а саме про чемпіонат світу. Я вважаю, що на змаганнях такого рангу в кожної шахістки повинен бути вибір. Мені особисто було б незручно грати з покритою головою. І я не згодна з тим, що в такому випадку всі гравці будуть в однакових умовах. Іранки, які звикли до подібного одягу з дитинства, спочатку будуть мати перевагу. Не маю нічого проти Ірану, в 2001 році я була в цій країні, грала матч з місцевим шахістом і надягала головний убір. Але одна справа – виставковий матч, і зовсім інше – чемпіонат світу. Я поважаю культуру, традиції, знаю, що зі своїм уставом у чужий монастир не ходять. Але зрозумійте, мова йде про шанс стати чемпіонкою світу, тобто домогтися найвищої мети в нашій грі. І тут навіть найменший дискомфорт може перешкодити показати результат, до якого ти готова. Насправді є маса нюансів. Наприклад, після кожної партії вечорами я бігаю. Мені це необхідно, щоб зняти стрес і підготуватися до наступної гри. В Ірані жінці одній піти бігати на вулицю неможливо. Теоретично до моїх послуг тренажерний зал готелю, але під час Гран-Прі виявилося, що якщо там знаходився хоч один чоловік, жінок всередину вже не пускають. Також неможна в готельному номері займатися шахами вдвох з тренером мужчиною. Розумієте, це настільки інша країна зі своєю культурою, що передбачити все неможливо. Але я вважаю, що якщо в Ірані хочуть приймати у себе ті чи інші міжнародні змагання, вони повинні забезпечити відповідний рівень проведення та дати гравцям можливість виступати в звичних для них умовах. Перш ніж віддати Ірану право проведення чемпіонату світу, ФІДЕ мала обговорити всі ці питання з іранської федерацією».
На останніх Олімпійських іграх в бразильському Ріо в пляжному волейболі, де найбільш сексуальна форма в спорті – топіки й бікіні, жіноча збірна Ірану, а це дві красиві довгоногі дівчини, показали оголеними лише обличчя, кисті рук і п’яти. Все інше їх тіло було закрито і, звісно це надзвичайно заважало грати іранській парі. Але в одному, учасницям шахового чемпіонату буде краще ніж будь-де. У разі потреби медичної допомоги, від гінеколога до стоматолога, до їх послуг буде виключно лікар жінка. В Ірані роздільна медицина і там немає злочинної цинічної медичної розпусти. Мораль. честь, психіка і цнота чудової, найкращої половини людства захищена!..
З великими втратами елітних гросмейстериць чемпіонат все-таки має відбутися. З поміж 64 учасниць, які погодилися грати в таких умовах будуть п’ять українок – екс-чемпіонка світу харків’янка Анна Ушеніна, дворазова чемпіонка Європи одеситка Наталя Жукова, олімпійська чемпіонка і екс-чемпіонка світу в складі збірної України, як і її подруги по команді Інна Гапоненко з Херсону. Чемпіона світу серед дівчат до 20 років українка Наталя Букса, а також її землячка, львів’янка Ганна Музичук. Наприкінці минулого року Гануся створила фурор, вигравши чемпіонат світу з так званих активних шахів і бліцу. В сімействі дивовижних сестер Музичук є всі можливі титули Королівства гри мудрих. Але Ганна хоче здобути свою третю і останню корону – в грі з так званих класичних шахів і стати єдиною у світі подібною чемпіонкою. У цей час її молодша сестра Марія буде в Києві на Загальнонаціональній програмі «Людина Року» отримувати нагороду за досягнення минулого року. Напевно шахістці не дадуть перемогти в номінації «Спортсмен року» в Олімпійській рік. Відкриємо таємницю академічного журі – видатний гімнаст, Олімпійський чемпіон киянин Олег Вєрняєв стане найкращим спортсменом року, а для дивовижних і фантастичних сестер буде окрема безальтернативна номінація – «Кумир нації»!
Кохайтеся, нас має бути 52.000.000
Також серед учасниць світового чемпіонату на етапах відбору було чимало українок у минулому. На шахівниці біля них стояли зовсім не наші синьо-жовті прапорці. А взагалі за час нашої незалежності стільки гросмейстериць і майстринь покинуло Україну, що треба шукати якусь номінацію в Книзі Рекордів Гіннеса…
Анна Затонських (США), Ольга Должикова (Норвегія), Оксана Вовк (Данія), Анна Зозуля (Бельгія), Світлана Полушкіна (Люксембург), Наталя Гаєва (Канада), Оксана Сарана (Словаччина), Зоя Лельчук (Німеччина), Аліса Галлямова (Росія), Ірина Чолушкіна (Сербія), Ірина Березіна (Австралія), Ірина Острій (Киргизстан), Катерина Лагно (Росія), Катерина Рогонян (США), Анжела Борсук (Ізраїль), Олена Титова (Боснія і Герцеговина), Марина Непеїна (Франція), Тетяна Азарова (Нова Зеландія), Любовь Григорян (Швеція),Тетяна Костюк (Франція), Марія Клінова (Ізраїль), Тетяна Меламед (Німеччина), Олена Некрасова (ОАЕ), Алла Чайковська (Грузія), Ольга Александрова (Іспанія), Наталя Кисельова (Австрія), Олена Сєдіна (Італія), Вікторія Артамонова (Франція), Олена Дембо (Греція). Тетяна Лемачко (Швейцарія), Євгенія Долуханова (Вірменія), Інна Дубінка (Білорусь), Анжеліка Білоковська (США), Олена Гречанівська (Нідерланди), Ірина Куперман (Чехія), Катерина Боруля (Велика Британія), Ірина Краш (США). Тут ймовірні зміни в прізвищах і країнах. Колишній лідер нашої збірної Ірина Чолушкіна за час своїх виступів представляла: СРСР, Україну, Югославію, Сербію і Чорногорію, Сербію.
А на білбордах ми бачимо – Кохайтесь, нас має бути 52.000.000! Скоро не буде з ким кохатися, адже найкращі – розумниці, інтелект нації, українські красуні покидають свою рідну країну, а в той час влада декларує свої мільярдно-мільйоні статки і люди за них голосують. Невже ми й досі живемо в будинку для божевільних?..