Андрій Кісельов
Шановні українці!
Хотілося б з нагоди великого національного свята нашої державності – Дня Незалежності України та Дня Прапора України сказати вам усім щиро щось приємне… Побажати, як колись, здоров’я, щастя та успіхів…
Але якось не виходить.
За 20 років незалежності по всіх показниках Україна на порозі колапсу і смерті! Ми втратили загиблими – більше 20 мільйонів співвітчизників! Близько 10 мільйонів зараз – у «плєну» на заробітках. Навряд-чи їх руки, а головне – мізки та серця повернуться сюди.
До кого?
Навіщо?
Тут сьогодні народжуються майбутні раби і холуї.
Робиться все можливе для того, щоб нормальні люди швидше зникли – ми із вами тут більше не потрібні.
Із чим вітати переважну більшість нас – українців – чи то із інертністю, чи то із лінню, чи то із боягузством?…
Важко назвати народом нас усіх – тих, в кого на очах відбирають бізнес, землю, пільги, роботу, мову… Ті, до кого ще не докотилося все це – не переймайтеся! Немає вже краю в цій країні. Завтра ВОНИ прийдуть і по ваші гроші, хати, душі.
Це сьогодні хтось із вас має роботу, хтось іще спроможний купити ліки, хтось – виїхати до Еміратів на відпочинок, а хтось – заправити свого «лендкруйзера». Не забувайте про завтра. У вас його просто не буде.
Хтось із вас бере гречку під вибори і чесно потім її «відробить», кинувши отой договір із сатаною у урну в день виборів – поки що без розписки кров’ю…
Не знаю, чого ви чекаєте – що хтось вибере тут когось іншого?
Що Сєня-кролік, вигравши вибори стане добрим царем, Кличко – сильним царем, а Юля – матір’ю нації?
Кого ви намагаєтеся обманути?
Чи хтось із вас ще вірить в те, що провладна партія безпредєльщиків і бандитів сама піде від того корита, в яке з нас усіх видоюють все, що можна і хваляться, що в них там вже стабільність досягнуто і настає час добробуту… Але, дивлячись на них, не віриться в те, що вони виживають на наші заробітки та пенсії і зараз… Вони нікуди не підуть від свого добробуту, від своїх будинків і вертольотів. Добровільно – не підуть. Вірите?
То чиї ж ви діти? Антів, Гіпербореїв, Атлантів? Росів, які володіли півсвітом? Трипільців, чия культура найдревніша у світі? Чи, на худий кінець, козаків-воїнів?
Не смішіть нікого.
Ви не спромоглися стати господарями на власній землі – вам вона не потрібна, а без неї ви – бомжі…
Ви неспроможні боротися зі злом, яке готове розірвати ваших близьких та рідних, зробити жебраками стареньких батьків, а наркоманами та безхатченками – ваших дітей. А без протидії злу – ви раби…
Ви навіть втратили мову, без якої – ви ніхто і навіть назви у вас тепер немає…
Як ви дивитиметеся в очі ваших онуків?
Чи вам всім дійсно плювати на те, що ваші онуки плюватимуть на ваші могили?
Які ми із вами, в біса, співвітчизники – наша вітчизна давно вже є власністю купки безпринципних і безсовісних людей.
Чия ж це провина?
З незалежністю від чого вас всіх вітати сьогодні?
З днем якого прапора, коли він, державний, сьогодні перевернутий догори ногами, як і все на цій нещасній землі?
Що сталося з нами?
Що буде з нашими нащадками ще через 20 років?
Чого вам побажати – представникам чужої мови, проданої землі та навіть мрій, які у більшості нашої талановитої молоді не пов’язані із життям отут?
За що комусь нас шанувати?
Что дальше, земляки?
Апокалипсис 2012 для нас уже идет в полный рост…
Слава Украине?
