Павло Гай-Нижник
16 лютого 2016 р. у Верховній Раді покидьки розіграли примітивну за своїм сценарієм комедію з приводу відставки уряду. Тріо самодіяльних акторів у складі Порошенка, Яценюка та Гройсмана блазували злагоджено, але надто фальшиво.
Підтанцьовка депутатських кабаре-повій у штанях й краватках, як завжди, заробила свій заздалегідь узгоджений гонорар. Зкурвлена хата грала дурнів з розумними пиками, плескала сама собі й втішалася слиною.
Лаштунки за сценою, як їх не намагалися зморщити й зафарбувати, були настільки прозорими, попри суцільну заплямованість масними плямами й брудом, що крізь них аж стирчали тіні від закулісних фрікцій державних імпотентів і політичних імітаторів.
Вочевидь, вони вважають, що цю чергову паскудну оборудку ніхто не узрів і що хтось таки повірив у те, що доморощене шапіто стало державотворчою сценою європейського політичного театру.
Убогі паяци майбутніх тюремних камер!
