У Франції немає війни, а лише Першість Европи з футболу, і там після кількох терактів – все ще діє надзвичайний стан. В Україні усе райдужно й усміхнено, за версією Порошенка, суцільні успіхи і перемоги, у ній немає жодного стану (навіть попри оголошену АТО), окрім офшорно-комунального та владно-корупційного свавілля, проте є зубожіння пересічних людей, лікарів, вчителів, вчених та ін., є підвищення зарплатні прислужникам цього свавілля (натомість пересічним громадянам безкінечно підвищують тарифи на усі види послуг та життєдіяльності). Тим часом відбувається зростання кримінальної статистики, суспільного відчаю й чисельності загиблих воїнів.
В Україні немає не лише
війни (як стверджує влада), а й української влади, в Україні немає держави, є утворення, що знаходиться у стані квазідержавного розпаду й, водночас, у процесі формування й цементування мафіозно-олігархічного псевдоутворення державоподібного типу.
Люди, усі суспільні кластери та верстви існують і функціонують самі по собі, поступово набуваючи вибухового градусу й неконтрольованих процесів у той час, коли закостеніла владна верхівка чим дальш віддаляється від реального життя й намагається спонукати і підживлювати контрольований, як їй здається, хаос!
Не менш загрозливими є показна і показова примітивізація політичного процесу, що несе із собою самообман сильного, але вкрай збіднілого, народу, який кидається у крайнощі від сподівань на удавану мудрість багатіїв до ідеалізації популістів й відвертих нігілістів від політики. І ця пастка суспільного декадансу не менш загрозлива як для держави, так і для нації, аніж надія на напівграмотних простаків (яких насправді спрямовують й ведуть маніпулятивно-облудливі олігархічні політтехнологи) чи ніж розгул корупційно-мафіозної секти.
Усе це неминуче призведе до чергового, проте найкривавішого й жахливішого за попередні, вибуху. Руйнівна сила цього вибуху і його ударна хвиля, на жаль, можуть поховати не тільки усіх цих покидьків від нинішньої влади, й здатні не лише привести на верхівку попелища ще більших, винятково кримінальних, покидьків чи маріонеток зажерлих сусідів, а й спочатку розчленити, а згодом й знищити Українську державність…
Насправді усю цю вибухову суміш вже давно підпалено одночасно з кількох прихованих (і не дуже) джерел. І лише зажерлива клептоманійно-денаціоналізована верхівка не тільки не помічає цього (чи удавано не помічає, позаяк доля людей і держави їй байдужа), а й підкидає власні каштани до цього тліючого вогнища… От тільки хто їх звідти тягатиме і чи буде кому…
