Вахній Олесь
Проглядаючи в мережі Інтернет світлини й звіти про суботні події (маю на увазі влаштовані 18-го травня 2013-го року масові заходи), вкотре пошкодував з причини відсутності в Україні поважного аналітичного центру. Задіяні в заходах актори на свій лад вихваляються «здобутками» того дня, проте висновки позбавленого вміння тверезо оцінювати стан справ люду, насправді є астрономічно далеким від дійсності.
Паразитуючі на патріотичній фразеології очільники підконтрольної системі «опозиції», своєю безпринципністю вже давно втомили пригноблених системою українців. «Революційні» монологи Яценюка і Тягнибока, рівно як і позбавлене логіки пашталакання Кличка, жодним чином не перешкоджають оточенню Януковича здійснювати політику визискування і винародовлення українців. З цієї причини, їхні заклики до «повалення режиму» сприймаються лише формою боротьби за найвищі посади політичного Олімпу.
Того дня, мною й гуртом однодумців керувала не цікавість а прагнення розбурхати приспані сили й отримати черговий заряд адреналіну. І для здоров`я корисно, і для деградантів наука.
День розпочався з відвідин місцини, на якій ще за часів окупації був встановлений залізний бовван бабці з кухонним ножем (сов`єтська «Родіна-Мать»). Саме тут формувалась колона «антифашистів» від Партії Регіонів. Значний відсоток звезених мало не з усієї України люмпенів певно були вперше в своєму житті в Києві. Брак культури й невміння поводитись в громадських місцях з одного боку смішив, а з іншого викликав обурення. Чому я повинен споглядати на уродів які за оплату ладні стояти під будь-якими прапорами? Переконувати і виховувати їх того дня ми не мали жодного бажання. Обмежились конфіскацією кількох прапорів, картузів, плащів-накидок й пляшок з пивом й мінеральною водою. Залишаючи кількадесят тисячну отару ідіотів, неабияк повеселились. Серед учасників «антифашистського» збіговиська були запримічені дві жебрацького вигляду істоти. Отримавши нагороду у вигляді пляшки конфіскованого в іншого «антифашиста» пива, вийшли з колони, й відповіли на кілька запитань. Як виявилось, обоє є звичайнісінькими п`яницями, але не безхатченками. Був приємно враженим поінформованістю одного з них про нинішній стан справ в Україні зокрема, та світі вцілому.
Зібрана «опозицією» отара виглядала набагато жалюгідніше. Більшість мліли від сонця, й як і їхні колеги-заробітчани з ПР, очікували кінця вимаршу від Європейської площі до Софіївського Майдану. Виключення становили хіба-що «свободівці», проте скандовані ними радикальні гасла, Януковичу і його оточенню жодним чином не зашкодили.
Центральну частину Майдану Незалежності й Хрещатик того дня віддали на поталу колишньому КГБісту Олександру Попову. Запопадливо виконуючи вказівки з Апарату Президента, ніким не обраний, а силоміць, всупереч побажанням киян призначений голова Київської міської державної адміністрації, влаштував короткодистанційні перегони новітніх розробок атокарів. Присутніх безкоштовно частували квасом й теплою мінеральною водою. Ця обставина стала причиною безладу в лавах мітингарів-опозиціонерів. Нагода скуштувати воду в жаркий день й не витрачатись на оплату, багатьох з них спокушала залишити лави й принизливо випрошувати наповнений рідиною пластиковий посуд. Як наслідок, колони стійкіших вирушали не дочекавшись спраглих, й ті в пошуках «зарезервованого» за ними місця створювали додаткові перешкоди.
Того ж дня, прихильники легалізації канабісу й декриміналізації статей які передбачають покарання за вживання наркотиків, влаштували власний вертеп. Репетуючи про жорстокість працівників МВС які жорстоко й упереджено ставляться до осіб які труять себе й псують життя оточуючим різною збуджуючою гидотною, морально-розкладені й духовно збочені покидьки не соромились ховатись за спини нібито так ненависних їм міліціонерів. Кинута скінхедами в їхній бік димова шашка звичайно ж не припинила танки під гупання хамітських тамтамів й тулумбасів, проте засвідчила, що терпіти, а тим паче толерувати забаганки неповновартісних ніхто не буде.
Заходи які влаштували в Києві того дня Партія регіонів й штучна «опозиція», не одному мені видались формою «випускання пару». Той факт, що переважна більшість спецпризначанців «Беркут» спокійно відсиджувались в переході Майдану Незалежності, а супровід колон здійснювали працівники райвідділів міліції, давав підставу підозрювати очільників БЮТу, «УДАРУ» й «Свободи» у взятих на себе зобов`язаннях не вдаватись до дієвої протидії антифашистській, точніше антипатріотичній істерії провладних.
Уявляю, як того дня генеральські чини з МВС та СБУ хвацько доповідали Януковичу, що «в часі мітингів особливих порушень громадського порядку в Києві зафіксовано не було».
Проявів не підконтрольності системі дійсно майже не було. Та й звідкіля їм взятись? Адже сценаристами мітингу «антифашистів», прихильників легалізації наркотиків, зібраних Поповим екологів й «опозиції». Швидше всього були одні й ті ж самі особи.
