Леонід Чупpiй
2019 рік є дуже важливим для долі України, так як в цей рік відбуваються виборчі перегони, у квітні вже обрано Президента України, а восени українці обиратимуть парламент, якщо не буде дострокового його розпуску. У лютому ЦВК зареєструвала рекордну кількість претендентів на президентську булаву – 44, при цьому 47 претендентам було відмовлено в реєстрації. Для порівняння у 2014 році зареєстрованих кандидатів було 21, 2010 –18, 2004 – 24, 1999 – 13.
Вибираючи очільника держави, українці в першу чергу керувалися почуттям недовіри до нинішньої влади і бажанням бачити нові обличчя, не задіяні у корупційних схемах, тому так багато прихильників В. Зеленського. Оскільки більшість з кандидатів і на попередніх виборах обіцяли громадянам, що українці будуть жити по новому і краще і заможніше, але більшість обіцянок так і не було виконано, заможнішими стали лише вони, збагативши свої статки в декілька разів. Тому українці здебільшого керуються протестними настроями, обираючи Президента країни.
Що ж чекають українці від виборів Президента. Згідно з даними дослідження, проведеного КМІС, групою “Рейтинг” і Центром Разумкова у середині березня 2019 року, відвідати виборчі дільниці у останню неділю березня збираються 84% опитаних. 35% українців чекає поліпшень після виборів, 10% респондентів побоюється погіршення ситуації. При цьому найбільшими оптимістами виявилися жителі півночі, заходу і центру, а ось песимістів найбільше в столиці. Оптимісти частіше зустрічаються серед молоді – до 29 років, а песимістів більше серед пенсіонерів.83% опитаних очікують фальсифікацій на виборах президента (в той час як ще в січні 2018 го таких було 81%). При цьому думки про масштаби підтасувань у українців розділилися: 42% готуються до значного розмаху махінацій і ще майже стільки ж, 41%, – до більш дрібним фальсифікацій. Найбільше тих, хто очікує значних фальсифікацій, серед жителів півдня. І тільки 6% українців продовжують вірити в краще, розраховуючи на абсолютно чесні і прозорі вибори.А про факти підкупу респонденти хоч і стали повідомляти рідше, але все ж приблизно кожен четвертий (27%) з цією проблемою знайомий не з чуток: у 6% намагалися придбати голос особисто, а ще 21% чув подібні історії від друзів і знайомих. Найбільше тих, хто відзначав факти підкупу, зафіксовано серед жителів півдня, Донбасу, півночі і в столиці[1].
Хоча масових фальсифікацій під час голосування не було зафіксовано. З 31 березня по 2 квітня до поліції надійшло 2690 заяв та повідомлень, пов’язаних з порушеннями виборчого процесу в Україні. За цими фактами розпочато 71 кримінальне провадження. З них найбільше: у Дніпропетровській області – 356, у Києві – 317, Донецькій області – 264, Одеській – 222, Харківській – 218, Полтавській – 124, Київській – 116, повідомляє Департамент комунікації МВС України.«Зазначені факти здебільшого пов’язані з незаконною агітацією – 152, фотографуванням бюлетенів – 149, підкупом виборця – 61, пошкодженням бюлетеня – 39, неправдивими повідомленням про замінування – 18, спробою винесення бюлетеня з дільниці – 13», – заявили в МВС.
У день виборів першого і другого туру Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, провели Національний екзит-пол’2019, за результатами якого були визначені регіональні, вікові, освітні особливості виборців певного кандидата.
За результатами національного екзит-полу першого туру президентських перегонів Володимир Зеленський мав 30,6% голосів, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%.
Участь у виборах президента 31 березня взяло 63, 5% українців. Участь у виборах президента 21 квітня взяло 61,37% українців.
Згідно з результатами Національного екзит-полу другого туру президентських виборів впевнено лідирує Володимир Зеленський – 73,0% голосів. Другу позицію зайняв Петро Порошенко – 25,5% голосів. Ще 1,5% виборців викреслили обох, перекреслили весь список, або зіпсували бюлетень.
За офіційними даними ЦВК В. Зеленського підтримало 73,22 % виборців, а П. Порошенка 24,45 %, тобто різниця з даними екзит-полу дуже незначна, що засвідчує відсутність фальсифікацій на виборах.
| Результати (%) | Кількість голосів | |
| Володимир Зеленський | 73.22 | 13 541 530 |
| Петро Порошенко | 24.45 | 4 522 320 |
Аналізуючи регіональну специфіку першого туру президентських перегонів слід зазначити, що єдиним регіоном, де Ю. Тимошенко здобула перемогу стала Івано-Франківська область. Порошенко переміг у Львівській і Тернопільській областях, в інших областях Зеленський. Найбільше голосів Зеленський отримав у своїй рідній Дніпропетровській області. Там за нього проголосували 45,35% виборців. Другий показник у Одеській області – 41,28% виборців там підтримали Зеленського. Але в цілому, якщо ділити Україну на регіони, більше голосів Зеленському дав сукупний південь, ніж центр: адже Миколаївська і Херсонська область теж дали політику 40,78% і 37,57% відповідно. Охоче підтримали Зеленського і в підконтрольному Україні Донбасі. Там він другий за популярністю кандидат після Юрія Бойка. Загалом, Зеленського обирали там, де раніше голосували за «регіоналів».
За результатами другого туру П. Порошенко переміг лише у Львівській області а Зеленський – у решті.
За результатами другого туру Володимира Зеленського найбільше виборців підтримали на Сході – 87,7%, трохи менше на Півдні – 85,4%, 70,2% – в Центрі і найменше на Заході – 56,9%. Петра Порошенко найбільше підтримали на Заході – 41,3%, а найменше на Сході – 11,5%. 28% віддали свій голос Порошенко в Центрі і 13,5% – на Півдні країни.
За результатами першого туру президентських перегонів були визначені регіональні, вікові, освітні особливості виборців того чи іншого кандидата в Президента.
Вибір жителів населених пунктів різного типу і розміру. У населених пунктах різного типу першість має Володимир Зеленський, найбільше – особливо! – у містах з населенням від 100 тис жителів (39%), найменше – у селах (27%). В обласних центрах найбільше голосів зібрав Зеленський (31,5%), далі йдуть Порошенко (21%), Тимошенко (12%), Бойко (9%), Смешко та Гриценко (по 8%), Вілкул (4%). А от Ляшка у обласних центрах підтримали лише 1,4% виборців. Особливістю великих міст (понад 100 тис. жителів) є більш високий відсоток голосів, отриманих Бойком (18%) та Вілкулом (14%). А от Юлія Тимошенко отримала свій кращий результат у селах (19%), дещо обійшовши Порошенка (18%). Найкращий результат у селах також і у Ляшка (9%)[2].
У виборі чоловіків і жінок відмінності загалом незначні: і чоловіки, і жінки рівною мірою віддали перевагу Володимиру Зеленському (31%), а от Петра Порошенка дещо більше підтримали чоловіки (19% чоловіків і 17% жінок), як і Анатолія Гриценка (відповідно, 9% і 6%), а Юлію Тимошенко – навпаки, жінки (15% жінок і 13% чоловіків). У решти кандидатів відмінності зовсім незначні: за Бойка проголосували 9% чоловіків і 10% жінок, Смешка – відповідно, 6% і 7%, Ляшка – 4% і 5%, Вілкула – 3,5% і 4%.
Переваги у вікових групах. Володимир Зеленський є лідером серед виборців майже в усіх вікових групах виборців, за винятком найстаршої, виборців за 60 років. У групі наймолодших, 18–29 років, за Зеленського проголосувало 57% виборців. За Порошенка – 14%, Тимошенко – 7%, Гриценка – 5%. У групі виборців 30–39 років Зеленський теж є явним лідером (45%), далі йдуть Порошенко (17%), Тимошенко (10%), Гриценко (5%), Бойко (4,6%). Виборці 40–49 років: Зеленський – 36%, Порошенко – 18,5%, Тимошенко – 12%, Гриценко – 8%, Бойко – 7,6%, Смешко – 5,5%. І лише у групі старших виборців Зеленський або на рівних з іншими кандидатами або їм поступається: у групі 50–59 років Зеленський має майже 22% голосів, Порошенко – 19%, Тимошенко – 18%, Бойко – 10%, Гриценко – 9%, Смешко – 7%, Ляшко – 6%, Вілкул – 4%. А серед виборців, яким за 60 років, найбільшу підтримку отримали Тимошенко (19%), Порошенко (18%) та Бойко (17%); у Зеленського – 12,5%, Смешка – 9,5%, Гриценка – 8%, Ляшка – 6%, Вілкула – 5%.
Переваги в освітніх групах. За рівнем освіти Володимир Зеленський є лідером в усіх освітніх групах, особливо – серед виборців з незакінченою вищою освітою (власне, це студенти), а найменшою є його перевага в групі виборців з незакінченою середньою освітою. У групі виборців з вищою освітою у Зеленського 31% голосів, Порошенка – 22%, Тимошенко – 12%, Бойка – 9%, Смешка і Гриценка – 8%, Вілкула – 4%, а у Ляшка – лише 1,5%. Серед виборців з незакінченою вищою освітою (студенти) Зеленський дістав 42% голосів, Порошенко – 17%, Тимошенко – 10%, Бойко – 7%, Гриценко і Смешко – по 5%, Вілкул – 4%, Ляшко – 3%. Серед виборців із середньою спеціальною освітою теж попереду Зеленський – 29%, у Тимошенко – 16%, Порошенка – 15,5%, Бойка – 11%, Гриценка – 7,5%, Смешка і Ляшка – 6%, Вілкула – 4%. У групі виборців з повною середньою освітою Зеленський має 31% підтримки, Тимошенко – 16,5%, Порошенко – 14%, Бойко – 10%, Ляшко – 8%, Гриценко – 6%, Смешко і Вілкул – 4%. Нарешті, у групі виборців з неповною середньою освітою у Зеленського – 26%, Тимошенко – 20%, Порошенка – 15%, Ляшка – 11%, Бойка – 10%, Гриценка – 5%, Вілкула і Смешка – 4%.
Щодо закордонного округу, то за Порошенко проголосували більшість українців, які проживають в США, Німеччині, Франції, Австралії, Бельгії, Нідерландах, а також чинного президента підтримали на Антарктиді.
У той же час, Зеленський отримав перемогу в таких країнах: Грузія, Польща, Сербія, Словаччина,Угорщина, Чехія, Катар, Йорданія, Киргизія, Латвія, Білорусь, Вірменія, Куба, Перу, Туркменістан, Бразилія.Відзначимо також, що в Естонії та Молдові перемогу здобув Юрій Бойко.
Слід зазначити, що у будь-якому випадку партії, очолювані Бойко і Вілкулом, мають високі шанси на місцевих виборах в 2020 р в східних і південних областях. 31 березня Бойко і Вілкул набрали сумарно 50,3% в Луганській області (39,5% за Бойка і 10,8% за Вілкула), 47,4% в Донецькій (35,3 і 12,1%), 34% в Харківській (26,5 і 7,5%), 28,7% в Запорізькій (19,1 і 9,6%), 28,6% в Одеській (22 і 6,6%), 23,4% в Дніпропетровській (12,5 і 10,9%), 22,2% в Миколаївській (16,5 і 5,7%), 19,7% в Херсонській (14,4 і 5,3%). І це означає, що Кремль буде намагатися нагнітати політичну обстановку в цих областях в найближчі два роки – аж до місцевих виборів і відразу після них.Щодо передвиборчих витрат, то за даними Комітет виборців України (КВУ) кандидати в президенти витратили на рекламу 1,2 мільярда гривень. Причому, це тільки офіційні дані. Найбільше на рекламу витратив Петро Порошенко (251 млн грн). Слідом ідуть: Юлія Тимошенко (118 млн), Олександр Вілкул (97 млн), Сергій Тарута (80 млн), Володимир Зеленський (64 млн), Олег Ляшко (59 млн), Анатолій Гриценко (52 млн). Юрій Бойко витратив на рекламу 39 млн гривень, Олександр Шевченко – 34 млн, Руслан Кошулинський – 11 млн, Євген Мураєв –11 млн, Андрій Садовий – 10 млн.Семеро кандидатів на пост президента не здійснювали ніяких витрат під час кампанії. Це Олександр Ващенко, Микола Габер, Дмитро Гнап (зняв кандидатуру), Олександр Данилюк, Роман Насиров, Руслан Ригованов і Олександр Соловйов.
Найбільші виборчі фонди серед усіх кандидатів на посаду Президента України мають Петро Порошенко, Юлія Тимошенко і Олександр Вілкул. Про це повідомляє громадський рух “Чесно” з посиланням на дані фінансових звітів за виборчу кампанію, які оприлюднені НАЗК і ЦВК.
Як зазначається, у виборчому фонді Петра Порошенка наразі 415,6 мільйонів гривень. Усі гроші – власні кошти Президента України. В цілому виборча компанія до початку квітня обійшлася йому в понад півмільярда гривень. Якщо врахувати ще й минулорічні витрати Порошенка на телерекламу, то видима частина його видатків сягне 0,7 мільярда.На другому місці – Юлія Тимошенко із виборчим фондом 164 мільйони гривень. У “Чесно” зазначають, що всі кошти кандидат отримала від своєї партії «Батьківщина».На третій позіції перебуває Олександр Вілкул, виборчий фонд якого складає 116,8 мільйонів гривень. Гроші кандидату на виборчих кампанію перерахували фізичні (111 мільйонів гривень) та юридичні особи (5,5 мільйонів гривень). У “Чесно” повідомляють, что майже третина всех внесків фізичних осіб для Вілкула становляться внески від жителів Кривого Рогу (31,5 млн грн), де посаду міського голови займає батько Олександра Вілкула – Юрій Вілкул. Решта надходжень були з Харькова, Маріуполя, Запоріжжя, Авдіївки та кількох інших міст.За рейтингом руху “Чесно”, на четвертому місці із виборчим фондом 101,9 млн грн находится Анатолій Гриценко. Із них 76,7 мільйонів гривень – внески фізичних осіб, 307 тисяч гривень від юридичних осіб та 35,9 мільйонів – гроші партії “Громадянська позиція”. 11 мільйонів розпорядник рахунку з невідоміх причин повернув донорам. Походження цих коштів з’ясується у квітні, коли партія подасть свой фінансовий звіт за І квартал.
КВУ порахував “вартість” голосів відповідно до проміжних фінансових звітів кандидатів, включно із 2,5 мільйонами гривень застави, яку вони вносили під час реєстрації.
При цьому, враховувалася кількість осіб, які проголосували за кандидата на момент опрацювання 97,1% бюлетенів.
Найбільше на свою кампанію в розрахунку на один голос витратив Роман Насіров, який отримав найменшу підтримку виборців – за нього проголосували 2 507 людей. Вартість одного голосу відданого за нього склала 997 гривень, що є рекордною сумою.
На другому місці – Сергій Каплін, якого підтримав 14 тис. 871 виборець, а на заставу та агітацію кандидат витратив 12,6 мільйона гривень. Вартість голосу – 849 гривень. Третій у цьому рейтингу – Аркадій Корнацький. Кандидат витратив 3,5 мільйона гривень, отримавши підтримку 4 358 виборців. Вартість одного голосу склала 825 гривень.
Найменше один голос коштував Ігорю Смешку, Володимиру Зеленському та Юрію Тимошенку.
Наприклад, Юрій Тимошенко витратив на вибори лише суму застави у 2,5 мільйона гривень. При цьому, він отримав 114 тис. 207 голосів, тобто 22 гривні за голос. Володимир Зеленський витратив на свою кампанію 88,9 мільйона гривень, отримавши 5 млн 529 тис. 460 голосів виборців, що означає вартість голосу у 16 гривень.
Найефективнішою ж виявилась стратегія Ігоря Смешка. Він почав активну інформаційну компанію і, сформувавши образ професіонала, патріота і відповідального політика, впевнено увійшов у п’ятірку лідерів. Позитивно слід відзначити, що він опирався на консервативну ідеологію, його підтримали інші консервативні сили, зокрема націонал-консервативна партія «Булава», громадські організації, відомі журналісти, зокрема Д. Гордон, що також сприяло посиленню популярності серед виборців. На свою компанію політик витратив 3,9 мільйона гривень, а отримав підтримку 1 104 537 виборців.
Таким чином, вартість голосу у нього склала лише 4 гривні.
Вартість голосу для лідерів перегонів була такою:
- Ігорь Смешко – 4 грн;
- Володимир Зеленський – 16 грн;
- Петро Порошенко – 141 грн;
- Юлія Тимошенко – 68 грн;
- Юрій Бойко – 23 грн;
- Анатолій Гриценко – 82 грн;
- Роман Насіров – 997 грн;
- Сергій Каплін – 849 грн;
- Аркадій Корнацький – 825 гривнів.
Щодо майбутніх парламентських виборів, то як свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, оприлюднені в лютому цього року, в трійку лідерів на майбутніх парламентських виборах входять три політсили: партія Зеленського «Слуга народу», за яку готові віддати голос 24,6% визначилися українців, партія «Батьківщина» з 18% голосів і «Блок Петра Порошенка «Солідарність» з 14,2%. Слідом за ними йдуть «Опозиційна платформа – За життя» з 10,3% голосів, «Громадянська позиція» з 6,3% і «Радикальна партія» з 6,2%. Також в Раду може потрапити партія «Самопоміч», хоч її рейтинг поки і нижче п’ятивідсоткового виборчого бар’єру – 3,7.
Але слід зазначити, що хоча В. Зеленський і має високий вотум довіри українців, але виправдати їхні сподівання буде не так то й легко. В. Зеленський обіцяє в першу чергу зняти недоторканість з себе, з депутатів, судів, прокурорів, сприяти прийняттю Закону про імпічмент Президента, а для цього потрібна підтримка Верховної Ради, а потрібної кількості лояльних до нього депутатів В. Зеленський поки що не має. Перші півроку у чинного Президента буде мало важелів впливу, щоб розпочати серйозні зміни, зокрема в безпековому секторі, так як на зміну силових міністрів чи керівника Генпрокуратури потрібна підтримка Верховної Ради. Розпустити Верховну Раду Президент В.Зеленський може за умови, якщо там відсутня коаліція, але не пізніше ніж за півроку до чергових перевиборів, а ця дата спливає 27 травня і не факт що інаугурація відбудеться до цього часу. Крім того політичні сили, що перебувають у Верховній Раді, очолюють його конкуренти на виборчих перегонах, тому вони будуть скоріше прагнути послаблювати його вплив. Тим не менше команда Президента оптимістично налаштована і обіцяє відразу після інаугурації нового Президента прийняти перші рішення та здійснити перші посадки. Буде посилена антикорупційна інфраструктура, започаткований Інститут фінансових розслідувань, щоб прибрати тиск на бізнес з боку правоохоронців. Буде розпочата судова реформа і розпочнуть її з Верховного та Апеляційного суду, проведені інші реформи. Буде прийнятий новий податковий кодекс та кодекс про працю. Команда Зеленського хоче зробити законодавство у цих напрямках ліберальнішим. Тим не менше часу на ці зміни у чинного Президента буде не так то й багато, і якщо українці не побачать серйозних зрушень, то високий рівень довіри може перетворитися у високий рівень недовіри, як відбувалося з деякими іншими нашими Президентами. Тож побажаємо новообраному Президенту успішних реформ.
[1] Опитування проведене зусиллями трьох соціологічних компаній (КМІС, Центр Разумкова та Соціологічна група Рейтинг).Терміни проведення опитування: 5-14 березня 2019 року. Вибірка: 15 000 респондентів у всіх областях України (без урахування населення АР Крим і окупованих територій Донецької і Луганської областей). Вибірка репрезентативна для населення України старше 18 років за такими показниками як стать, вік, тип поселення і регіон проживання. Статистична похибка вибірки: не більше 0,8%.
[2] У день виборів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, провели Національний екзит-пол’2019. Генеральна сукупність екзит-полу – виборці, які проголосували на виборчих дільницях на території України (крім спеціальних дільниць – лікарні, тюрми, військові частини, закордонні дільниці, та за винятком окупованих територій). Вибірка репрезентативна для України в цілому й для її 4 регіонів (Захід, Центр, Схід, Південь). Опитано 19 453 респондентів на 400 виборчих дільницях. Застосовувалася методика «таємного голосування». Рівень досяжності (кількість виборців, які погодилися взяти участь в опитуванні) становить 67,8%.
